БІОГРАФІЯ
НАРОДНОГО ХУДОЖНИКА УКРАЇНИ ТАРТАКОВСЬКОГО ІСААКА ЙОСИПОВИЧА
(25.04.1912-18.06.2002)

       25 квітня 1912 р. - народився у місті Волочиськ Хмельницької області.
       1916 р. - переїзд з родиною до Києва.
       У 1929 р. закінчив художньо-індустріальну профшколу. Вчителя: К. Слева і К. Трохименко. 1929-31 рр. працює фотокореспондентом на Донбасі у м. Єнакієво.
       У1937 р. закінчив Київський інститут кінема­тографії, кінооператорський ф-т. Керівник дип­ломної роботи - Олександр Довженко.
       До Великої Вітчизняної війни працює на київській кіностудії над створенням кіно­фільмів "Велике життя" та "Олександр Пархо­менко" разом з М. Зарицьким та М. Уманським.
       У червні 1941 р. призваний до Червоної Армії. Учасник бойових дій проти фашизму. Де­мобілізований у 1945 р.
       1945-51 рр. - навчання у Київському худож­ньому інституті на живописному ф-ті у профе­сорів: 0. Шовкуненка, К. Єлеви, М. Шаронова, Й. Штільмана, В. Костецького, С. Григор'єва.
       У 1951 р. з відзнакою захищає дипломну ро­боту "Сталевари на вахті миру".
       1951-2002 рр. - учасник багатьох рес­публіканських та всесоюзних художніх виста­вок.
       Основні картини художника: "У звільненому Києві", "Київ вільний, Тарасе!", "На Тарасовій горі", "Франківці", "Герої Дніпра", "Все для фронту", "Смерть матері Тараса", "Шевченко у майстерні", "До мирної праці", "Біля криниці".
       Основні портрети композиторів: Р. Ревуцько- го, 0. Білаша, А. Штогаренка, Я. Цегляра; режи­сера театру ім. І. Франка С. Данченко, артистів: Г. Юра, Н. Ужвій, Л. Руденко, А. Гашинського, 0. Задніпровського, Г. Яблонської, Ю. Ткаченко, Г. Туфтіної; балерини І. Брони, поетів П. Тичи­ни, Б. Олійника; письменників: 0. Гончара, П. Загребельного, П. Воронька, М. Нагнибіди, А. Головка, С. Голованівського, Ю. Збанацького, А. Кацнельсона, І. Пільгука, Б. Чалого; жур­наліста І. Левітаса, фотокореспондента Я. Да- видзона; кінорежисера Л. Левчука, кіноопера­тора 0. Панкратьєва; художників: 0. Шовкунен­ка, Г. Мелехова, В. Батюшкова, М. Гантмана, Г. Якутовича, М. Дерегуса, А. Пламеницького; скульпторів: 0. Скоблікова, І. Чайкова, А. Фу- женко; архітекторів: Заболотного, 0. Добро- вольського, С. Тутученка; вчених: Президента АН України В. Паладіна, академіків 0. Кірсанова, Фролькіса, Р. Чаговця; двічі Героїв Ра­дянського Союзу: 3. Слюсаренка, А. Недбайла; Героїв Радянського Союзу: адмірала Октябрського, льотчиків: І. Драченка, Н. Федутенко, мед­сестри М. Щербаченко; генералів: Т. Умансько­го, П. Ільїна, В. Васильєва; велику галерею пор­третів металургів, шахтарів, селян та багато ін.
       За створення портретів кращих робітників заводу "Більшовик" художникові присвоєно звання майстра "Золоті руки".
       У 1990-х рр. І. Тартаковський звертається до теми геноциду єврейського народу, створює картини; "Останній шлях", "Євреї у полоні", "Євреї і політруки, виходь!", "Світова скорбота", "Сльози Бабиного Яру. (Мінора)"; портрети му­ченика Бабиного Яру Я. Капера, Праведниці Ми­ру 0. Рожченко та інші.
       1976 р. - присвоєно звання Заслуженого ху­дожника України.
       1993 р. - присвоєно звання Народного ху­дожника України.
       У 2008 р. на батьківщині І. Й. Тартаковсько- го, у м. Волочиську прийнято рішення одній з вулиць присвоїти ім'я художника, а у місцевому музеї започатковано його експозиційний відділ.
       Твори Ісаака Йосиповича Тартаковського зберігаються у 33 музеях України.